Хазманта — це ефектна цибулинна рослина, яка привертає увагу своїми яскравими трубчастими квітками. Її батьківщина — Південна Африка, де вона росте на гірських луках і околицях лісів. У наших широтах хазманта стає все більш популярною серед садівників завдяки своїй декоративності та відносній невибагливості.
Що потрібно знати про хазманту
Хазманта належить до сімейства ірисових і налічує три основні види: хазманта ефіопська (Chasmanthe aethiopica), хазманта каффрська (Chasmanthe caffra) і хазманта рясноквітуча (Chasmanthe floribunda). Останній вид найпоширеніший у культурі і відомий своїми яскравими оранжево-червоними квітками.
Рослина формує щільний кущ висотою від 50 до 120 см. Листя мечоподібне, довжиною до 60 см, зібране в розетку. Квітки зібрані в колосоподібні суцвіття, розташовані в два ряди. Цвітіння починається навесні і триває кілька тижнів, радуючи око насиченими відтінками.
Як правильно посадити хазманту
Для успішного вирощування хазманти важливо вибрати відповідне місце і забезпечити необхідні умови:
- сонячне або злегка затінене місце;
- легкий, добре дренований ґрунт;
- захист від сильних вітрів.
Посадку цибулин проводять навесні, коли мине загроза заморозків. Глибина посадки становить близько 8–10 см, а відстань між рослинами — 15–20 см. Це забезпечить достатню циркуляцію повітря і простір для росту.
Догляд за хазмантою протягом сезону
У період активного росту хазманта вимагає регулярного поливу, особливо в посушливі періоди. Однак важливо уникати застою води, щоб запобігти гниттю цибулин. Підживлення комплексними мінеральними добривами проводять кожні 2 тижні–3 тижні, починаючи з моменту появи перших листків і до закінчення цвітіння.
Після завершення цвітіння зів’ялі суцвіття рекомендується видаляти, щоб рослина не витрачала сили на формування насіння. Листя залишають до повного в’янення, оскільки в цей період відбувається накопичення поживних речовин у цибулині.
Підготовка до зими і зберігання цибулин
Хазманта не переносить низьких температур, тому в регіонах з холодними зимами цибулини викопують восени, до настання заморозків. Після викопування їх просушують у тіні, очищають від землі та зберігають у сухому прохолодному місці за температури близько 5–10°C. Важливо забезпечити хорошу вентиляцію, щоб запобігти появі цвілі.
У південних регіонах з м’яким кліматом хазманту можна залишити в ґрунті, забезпечивши укриття з сухого листя або ялинового гілля для захисту від можливих похолодань.
Розмноження хазманти
Розмноження хазманти можливе двома основними способами: насінням і дочірніми цибулинами.
При розмноженні насінням посів проводять восени в легкий субстрат, підтримуючи температуру близько 20°C. Сходи з’являються через кілька тижнів, а цвітіння настає на другий або третій рік.
Більш поширеним і простим способом є відділення дочірніх цибулин. Навесні, перед посадкою, від материнської цибулини відокремлюють дітки, що сформувалися, і висаджують їх на постійне місце. Такий метод дозволяє зберегти сортові особливості та прискорити початок цвітіння.
Вирощування хазманти вимагає уваги до деталей, але при дотриманні всіх рекомендацій вона стане яскравою прикрасою вашого саду. Її ефектні квітки привернуть погляди і створять атмосферу південних широт навіть у помірному кліматі.